Header Ads

 Борис Болотов

Життя без спецрежиму для фермерських господарств


Хотілося б отримати реакцію українського уряду разом з аграрними лобістами на заяву аграрного міністра Тараса Кутового, яку він зробив у інтерв'ю виданню "Главком". Про це у своєму блозі пише народний депутат Вадим Івченко. "Що ж пропонує людина, яку вони самі і запропонували на посаду головного аграрія країни?" - запитує він.
Пише uainfo.org

Всі ви знаєте, що з 2017 року буде скасовано спецрежим оподаткування для аграріїв. Міністр вважає це правильним кроком, але також пропонує замінити таку підтримку сільгосптоваровиробників прямою дотацією невеликих фермерських господарств на 1 га та на 1 кг продукції. Тобто, чим більше у тебе гектарів і чим більше продукції ти виробляєш - тим більше ти отримуєш підтримки. Зауважу, що це має стосуватись фермерських господарств, які обробляють до 500 гектарів. Головне це те, що вся ця підтримка стосуватиметься лише нішевих товарів (садівництва, овочівництва, городництва, ягідництва, виноградарства, тощо.). Що стосується великих аграрних підприємств, то спецрежим для них скасовується повністю, оскільки вони мають достатньо коштів та землі в оренді. А також вони отримуватимуть експортний ПДВ.

Мені хотілося б відмітити деякі речі: вважаю, що окремо потрібно працювати з тваринниками. Вони повинні отримувати підтримку від обігу реалізації продукції. Міністр каже, що поріг від 50 мільйонів гривень на рік. Тобто, біля 5 мільйонів гривень на місяць. Згоден. Але міністерство має виписати порядок розподілу коштів щодо отримання цієї підтримки і зробити її прозорою і не корупційною.

І тоді міністру не потрібно було б пояснювати, хто кого дурить... Таку ж окрему програму потрібно розробити і щодо садівників.

Але, найголовніше - сьогодні уряд майже не працює з особистими селянськими господарствами (ОСГ). Вони не мають статусу сільгосптоваровиробника, не отримуватимуть пенсій та інших соціальних пільг.

Необхідно залучати їх до організованого ринку та обігу сільськогосподарської продукції, але створити таку програму, якою тим, хто оформлює господарство як сімейну ферму - надається разова безповоротна допомога. А далі розробити бюджетну програму "Державна підтримка сімейних фермерських господарств" у якій передбачити фінансове стимулювання трансформацій особистих селянських господарств у СФГ, часткове відшкодування вартості будівництва сільськогосподарських приміщень, кредитних на придбання вітчизняної сільськогосподарської техніки. Також потрібно постійно проводити навчання голів СФГ (сільськогосподарське дорадництво) бухгалтерському обліку, юридичних основ господарювання та стимулювати господарства до об'єднання в кооперативи. Це перше.

Друге. Всі скаржаться, що вартість 1 літра молока, яке здається одноосібниками - дуже низька. Але, що зроблено урядом для виправлення ситуації? Для дотримання гігієни доїння? Нічого! Має бути програма по закупівлі доїльних апаратів.

А що зроблено для того, аби кооперативи, які вже існують, мали всі інструменти для покращення якості молока - експрес лабораторії та охолоджувачі? Нічого...

Якби такі програми впроваджувались - тим самим ми підняли б ціну на молоко, яке здає ця частина населення навіть у посередників. Оскільки головною причиною низької вартості закупівельники висловлюють саме низьку якість сировини.

І це далеко не повний список, що потрібно зробити.

Вважаю, що з цією категорією сільгосптоваровиробників потрібно постійно працювати. А Мінагрополітики робить недостатньо рішучі кроки в цьому напрямку.
На платформі Blogger.