Жорсткий пост журналістки про скандальне інтерв'ю Дорна
Пише newkozak.co.ua
До кінця тижня тут обсмоктуватимуть Дорна.
Дорн талановитий артист, але як людина фіговий. І він би міг лишити при собі цю фіговість, однак будучи публічною людиною пішов висвітлювати свої політичні і моральні погляди. При чому насрав на голову сповна всім, хто принципово не купує російське в супермаркеті, не поїде на Байкал і в Санкт-Петербург як турист, відрізає шмат сімейного бюджету заради прицілів і автівок незнайомим хлопцям в АТО.
Але питання зараз не в Дорні. Дорн це крапля в морі, про чому не вирішальна.
У нас частина людей навіть у воєнні часи вважає нормальним мити собак в Падмасковьє і будувати котеджі в Росіі. І навіть пишається тим, як круто обвела усіх кругом пальця.
У нас половина парламенту волала про економічний геноцид, коли постало питання: “Чи не ввести нарешті візовий режим з Росією?”
У нас із телеекранів не вилазять Савченко, Артеменко, аватари-політологи Медведчука та інші прихильники планів замирення з агресором будь-якою ціною.
Наші ЗМІ накачують інформаційний простір тезами про “люди устами от войны”, “людям нужен мир любой ценой”, “Донбасс унижали, Донбасс не хотят интегрировать”, “зачем так много денег на армию”.
У нас частина людей вважає росіян браттями і не проти поїхати відпочивати до Криму навіть попри ганебні пункти пропуску на Чонгарі і загрозу, що ФСБ схопить вас за яйця всерйоз і з перспективою 25 років колонії десь на Якутіі.
У нас частина колишніх політиків, публічних осіб (Бондаренко, Олійник), діючих (Шуфрич) не цураються поливати свою державу брудом з російських пропагандистських шоу.
Я уже не кажу про деяких хитрожопих розумниць (Андрій Дзиндзя це по темі Брюхановоі), які маскуються під помічниць антикорупціонерів і громадських активісток, виступають за права переселенців. А насправді їх родичі першого порядку: мати і брат мають паспорти росіян і платять в Криму податки до пенсійного фонду РФ.
У підсумку я хочу зробити фінальний штрих. Це у фейсбуці знають Дорна. У провінції його не знають. Я недавно була у матері, це райцентр за 70 кілометрів від кордону з Росією. Там люди роками нарізають ковбасу на зупинці у центрі, запивають її горілкою з горла і томатним соком прямо з пакета. Там слухають до цього часу Наталі і якогось напудреного таджика. Ту саму пісню про “прощай Равшан, прощай Джамшут. Привет, Москва! Блэк стар, я тут”.
Це не рівень музики Дорна. Музика в нього норм. Це ще більше днище без надії без змін. Це при тому, що на місцевій Алеі Слави є три героя. І по навколишнім селам теж є по гробу із Донбасу.