Header Ads

 Борис Болотов

США вдарили Росію по вразливому місцю: Кремль розгублений

Президент США Дональд Трамп ще не підписав законопроект про посилення антиросійських санкцій, але в Росії вже на нього відреагували, вилучивши дипломатичну власність США – дачу у Срібному Бору та склади у Москві. Чому відповідь вийшла несиметричною і що має намір такими діями продемонструвати оточення президента РФ Володимира Путіна, "Апострофу" розповів російський політолог Андрій Піонтковський.Сообщает apostrophe.ua
Це менш за все схоже на Берлінську або Карибську кризу, тому що досить дивна реакція. Офіційно МЗС на своєму сайті розмістило заяву, у якій назвало ухвалені заходи реакцією на новий закон про санкції. Але, по-перше, цей закон ще не ухвалили – це перша така дивна річ. А по-друге, адже ці заходи – це те, чим, як ми пам'ятаємо, [глава МЗС РФ Сергій] Лавров погрожував 29 грудня минулого року – ну, абсолютно симетричні заходи стосовно того, що зробив [президент США Барак] Обама з російськими дачами і російськими дипломатами (російські дипломатичні дачі в Нью-Йорку та Меріленді закрили за наказом Барака Обами про санкції проти Росії за кібератаки під час президентських виборів у США, - "Апостроф"). А зараз раптом це згадали і відреагували на ті заходи.
Але смішно говорити, що ці дачі, підвали – це реакція на закон, який лежить на столі [президента США Дональда] Трампа і буде ним підписаний, бо спробувати накласти вето – це політичне самогубство для Трампа.
Але цей закон просто приголомшливий за масштабом санкцій. І не тільки приголомшливий, але й образливий для всієї російської політичної верхівки. Там багато секторальних заходів щодо російської економіки, позбавлення її кредитів, технологій. Але найскандальніший розділ – це доручення фінансовій розвідці протягом 6 місяців надати дані про активи на Заході практично всієї політичної верхівки і всього оточення Путіна. Мені здається, що якраз ось ця дуже скоростигла реакція з підвалами й дачами – це спроба не ескалації конфлікту, а, навпаки, ніби сигнал: "Ми хочемо вийти з цього обміну ударами". Ось таке у мене складається враження.
Вони розуміють, що санкції ніхто не зупинить. Не знаю, чи звернули в Україні увагу на таку подію, як Конференція з безпеки в Аспені (штат Колорадо, США), що відбулася минулого тижня. Там були всі колишні з обамівської адміністрації і сьогоднішні керівники силових структур. З різкими заявами виступали щодо Росії. Я назвав це такою колективною "фултонською промовою Черчілля". Це було одностайне рішення американського військово-політичного істеблішменту поставити межу цій російській гібридній агресії на всіх напрямках. І ось цей закон, ухвалений безпрецедентною більшістю в Конгресі в обох палатах, демонструє позицію.
Мені здається, це викликає зараз у Москві розгубленість і сум'яття. Я дивлюся зараз досить докладно божевільні російські шоу: більш наближені до Кремля учасники цих шоу проштовхують думку, що ось нарешті ми відповіли, відповіли дуже розумно і не підемо шляхом ескалації тощо. Мені здається, що в Москві задумалися, що з цього обміну ударами їм треба якось виходити. Немає жодних натяків на те, що щось буде робитися додатково найближчим часом. Та й що вони можуть зробити?
Ось вони говорять про якусь симетрію. Яка може бути симетрія? Усі російські керівники, починаючи з Путіна, тримають свої мільярдні активи на Заході. Ось американці ж не тримають ні в "Сбербанку", ні ще будь-де свої статки. Тому ні про яку симетрію тут говорити неможливо. І цей останній закон дуже знаменний: він б’є по найдорожчому для російської еліти. Це ж не тільки активи. Це спосіб їхнього життя. Це освіта їхніх дітей, їх власна медицина, життя дружин, коханок... Це серйозні, дуже серйозні зміни у відносинах.
Так, це вже російський ведмідь потрапив в український капкан – і рушити не може, і назад піти не може. У всякому разі за цього фюрера. Ось сьогодні, моє відчуття, що це явне прагнення більшості верхівки якось вийти з цього конфлікту. А як могло бути інакше, якщо всім їм загрожує замороження та конфіскації активів. Не кажучи вже про публічний розголос всіх їхніх статків.
Про вихід вони у всякому разі задумалися. Звичайно, є і бункер, звичайно, є і якісь люди, які пропонують подальшу ескалацію конфлікту. Але ось така миттєва реакція на законопроект і дивна у двох відношеннях – перше, що оголошено, що це реакція на останній закон про санкції, а насправді це та відповідь, яка мала б бути 29 грудня, і повна невідповідність масштабу цієї відповіді масштабам санкцій, які дійсно будуть введені в дію протягом 10 днів. Ось все це, на мій погляд, свідчить про розгубленість у Кремлі.
На платформі Blogger.