США вдарили Росію по вразливому місцю: Кремль розгублений
Це менш за все схоже на Берлінську або Карибську кризу, тому що досить дивна реакція. Офіційно МЗС на своєму сайті розмістило заяву, у якій назвало ухвалені заходи реакцією на новий закон про санкції. Але, по-перше, цей закон ще не ухвалили – це перша така дивна річ. А по-друге, адже ці заходи – це те, чим, як ми пам'ятаємо, [глава МЗС РФ Сергій] Лавров погрожував 29 грудня минулого року – ну, абсолютно симетричні заходи стосовно того, що зробив [президент США Барак] Обама з російськими дачами і російськими дипломатами (російські дипломатичні дачі в Нью-Йорку та Меріленді закрили за наказом Барака Обами про санкції проти Росії за кібератаки під час президентських виборів у США, - "Апостроф"). А зараз раптом це згадали і відреагували на ті заходи.
Але смішно говорити, що ці дачі, підвали – це реакція на закон, який лежить на столі [президента США Дональда] Трампа і буде ним підписаний, бо спробувати накласти вето – це політичне самогубство для Трампа.
Але цей закон просто приголомшливий за масштабом санкцій. І не тільки приголомшливий, але й образливий для всієї російської політичної верхівки. Там багато секторальних заходів щодо російської економіки, позбавлення її кредитів, технологій. Але найскандальніший розділ – це доручення фінансовій розвідці протягом 6 місяців надати дані про активи на Заході практично всієї політичної верхівки і всього оточення Путіна. Мені здається, що якраз ось ця дуже скоростигла реакція з підвалами й дачами – це спроба не ескалації конфлікту, а, навпаки, ніби сигнал: "Ми хочемо вийти з цього обміну ударами". Ось таке у мене складається враження.
Вони розуміють, що санкції ніхто не зупинить. Не знаю, чи звернули в Україні увагу на таку подію, як Конференція з безпеки в Аспені (штат Колорадо, США), що відбулася минулого тижня. Там були всі колишні з обамівської адміністрації і сьогоднішні керівники силових структур. З різкими заявами виступали щодо Росії. Я назвав це такою колективною "фултонською промовою Черчілля". Це було одностайне рішення американського військово-політичного істеблішменту поставити межу цій російській гібридній агресії на всіх напрямках. І ось цей закон, ухвалений безпрецедентною більшістю в Конгресі в обох палатах, демонструє позицію.
Мені здається, це викликає зараз у Москві розгубленість і сум'яття. Я дивлюся зараз досить докладно божевільні російські шоу: більш наближені до Кремля учасники цих шоу проштовхують думку, що ось нарешті ми відповіли, відповіли дуже розумно і не підемо шляхом ескалації тощо. Мені здається, що в Москві задумалися, що з цього обміну ударами їм треба якось виходити. Немає жодних натяків на те, що щось буде робитися додатково найближчим часом. Та й що вони можуть зробити?
Ось вони говорять про якусь симетрію. Яка може бути симетрія? Усі російські керівники, починаючи з Путіна, тримають свої мільярдні активи на Заході. Ось американці ж не тримають ні в "Сбербанку", ні ще будь-де свої статки. Тому ні про яку симетрію тут говорити неможливо. І цей останній закон дуже знаменний: він б’є по найдорожчому для російської еліти. Це ж не тільки активи. Це спосіб їхнього життя. Це освіта їхніх дітей, їх власна медицина, життя дружин, коханок... Це серйозні, дуже серйозні зміни у відносинах.
Так, це вже російський ведмідь потрапив в український капкан – і рушити не може, і назад піти не може. У всякому разі за цього фюрера. Ось сьогодні, моє відчуття, що це явне прагнення більшості верхівки якось вийти з цього конфлікту. А як могло бути інакше, якщо всім їм загрожує замороження та конфіскації активів. Не кажучи вже про публічний розголос всіх їхніх статків.
Про вихід вони у всякому разі задумалися. Звичайно, є і бункер, звичайно, є і якісь люди, які пропонують подальшу ескалацію конфлікту. Але ось така миттєва реакція на законопроект і дивна у двох відношеннях – перше, що оголошено, що це реакція на останній закон про санкції, а насправді це та відповідь, яка мала б бути 29 грудня, і повна невідповідність масштабу цієї відповіді масштабам санкцій, які дійсно будуть введені в дію протягом 10 днів. Ось все це, на мій погляд, свідчить про розгубленість у Кремлі.