Шокуючі дані статистики: Чим і як харчуються українці (інфографіка)
Ну, агентикремля, інформаційна компанія проти України, гібридні війни та інші, знайомі до болю штампи зразу ж прийшли до мене на вогник патріотичного скептицизму.
Оскільки всі повідомлення посилались на Держстат, вирішила перевірити та спростувати ворожі наклепи. Так от, ви не повірите – таки збрехали вороги України. Ні на які 50 кг менше, а всього на 49,2 кг. 800 грамів приписали зайвих задля дискредитації реформ.
У 2015 році один українець спожив 912 кг продуктів, а у 2014 - 961,2 кг. Ха-ха, всього-то різниці! На 49 кг 200 г менше. Але реформи йдуть і покращення неминуче, і прем’єр у нас тепер, якийпокажеяккраїноюкерувати, тому у 2016 р. кожен з нас з’їв вже 914,4 кг – а це вам на цілих 2,4 кг більше, ніж при Сєні-куля-в-лоб. Правда, це все одно на 46, 8 кг менше, ніж до початку реформування, але ж зростання є, ну а що поганенько виглядає, то то таке.
Між іншим, є на Держстаті і інші цифри, що шокують навіть більше, ніж якесь зменшення споживання, бо тут завжди можна сказати, що у маркетах не проштовхнутись, і взагалі, треба їсти менше, бо багато ще у нас людей з зайвою вагою, звикли обжиратись, а реформи мають за мету, щоб в людині все було прекрасно – і думки, і фігура, і навички виживання в екстремальних умовах - без гарячої води, опалення і інших розкошів.
Так, 2016 рік – став третім роком поспіль, коли відбувалося скорочення середньодобової поживності раціону українця, яка скотилася до рівня початку двохтисячних. За даними статистики, у минулому році в середньому українці споживали 2742 ккал на добу, або на 57 ккал менше, ніж роком раніше. При цьому калорійність раціону все ще на 10% перевищує гранично допустимий рівень для цього індикатора – 2500 ккал – і це, без сумніву, перемога, бо означає, що до часу, коли українці будуть падати в метро та на роботі у голодні запаморочення , ще цілих 10%!!!
Статистичні дані доводять, що середньостатистичний українець, віддаючи данину останнім трендам, майже веган. Щоправда, у більшості випадків, це викликано не життєвими переконаннями , а переважно фінансовими можливостями. Так, у 2016 році лише 29% середньодобового раціону забезпечувалося за рахунок споживання продукції тваринництва, що майже у 2 рази менше від необхідного для здорового харчування рівня (55%).
Щодня житель України споживав в середньому 84 грами протеїнів, що є одним із найнижчих показників серед країн ЄС та на 18% менше середнього рівня цього показника у розвинених країнах (103 грами на добу)
У минулому році середньодушове споживання продуктів харчування погіршилося у 6 із 10 основних продовольчих груп: молокопродукти, яйця, фрукти, цукор, олія, хлібопродукти. Особливо суттєво відстає від норм споживання продукції тваринного походження та фруктів. Зокрема, рекомендований рівень по м’ясу забезпечено на 64%, молоку та плодах – на 55%, рибі – на 48%.
Тільки по трьох, найбільш економічно доступних продовольчих групах, споживання знаходилося на рівні (або перевищило) встановлену раціональну норму: хліб та хлібопродукти; овочі та баштанні (у 2017 цей показник зросте, бо ціла ж баржа з кавунами приплила невтомною енергійною працею прем’єра) ; картопля.
Відбулись суттєві зміни у структурі споживчих витрат домогосподарств. За рахунок триразового подорожчання у останні 2 роки тарифів на житло, воду та енергоносії, споживчі витрати домогосподарств за цим напрямом суттєво зросли. Наприклад, якщо у 2015 році порівняно з 2014 роком питома вага витрат населення на оплату ЖКП зросла на 2,2 відс. пункти, то упродовж 2016 року частка цих витрат піднялася ще на 4,7 відсоткових пункти.
І на додачу. Порівняння структури споживчих витрат на продовольство в Україні з окремими країнами ЄС, куди ми ласкою президента тепер можемо їздити без віз, США та навіть постсовковими державами, трохи пригничує радість від реформування та впевненого руху у світле майбутнє.
Питома вага витрат на харчування в Україні в 4-5 разів вище, ніж у країнах Євросоюзу. Навіть порівняно з країнами колишнього СРСР, найвища частка витрат на продовольство в українців.
