Павло Правий: Клінтон - та жінка яку завжди боявся Путін, вона його і доб'є
«На сьогодні, за 2 тижні до виборів, розрив перетворився на гігантську прірву – 12% (50 у Клінтон проти 38 у Трампа) з тенденцією до збільшення, адже навіть ті 38, що має рудий клоун – дуже непевні, це в більшості не симпатії до нього, а традиційна вірність Республіканській партії на Півдні. Фактично це вже – фініш президентської гонки. Найбільш прогнозованої за останні, мабуть, 80 років. Ситуацію можна порівняти з футбольним матчем, коли до кінця залишається дві хвилини, рахунок 0:3 і обидві команди просто дограють, катаючи м’яча поперек поля. Це трагедія, я б навіть сказав горе – для Путіна. Не стільки для Кремля, як уособлення режиму, а – особисто для «солнецелікого», - зазначив Павло Правий.
За його словами, Кисельову та Соловйову вже поставлено завдання починати розповідати російським «ватникам», що «не дуже вже й хотілося». Цей бавовняний матеріал, якими набито голови більшості росіян, взагалі не спонукає до мислення. Але чому наші, доморощені «експерти» розсіювали паніку «от прийде Трамп, США помиряться з Путіним і все пропало»?
На думку блогера, Трамп зробив все, аби провалити ті вибори. Гіршої тактики та стратегії годі було придумати. Все, що міг для поразки він зробив і навіть трохи більше. Коли більшість американців висловлюються не просто проти, а вважають, що людина не гідна посади президента – це ганьба. І ось тут цікаве питання: а, як так вийшло, що саме Трамп став кандидатом від республіканців? Як партійні боси допустили, аби від їхньої партії виступив шут гороховий? Тимчасове помутніння розуму? Швидше за все, республіканці грають у піддавки. Надто складна зараз політична ситуація у світі, забагато ризиків треба на себе взяти майбутній новій адміністрації. Один режим Путіна чого вартий. Отож, республіканці просто усунулися від реальної боротьби за Білий дім, даючи Демократичній партії розгрібати те, що вона сама нагромадила протягом останніх років, а, перебуваючи в опозиції, можна буде в обмін на підтримку в боротьбі з Кремлем вимагати для себе багато ласих шматочків.
«Що це значить для Кремля? Гадаю, там передбачали такий поворот, бо перенесли вибори до Держдуми з грудня на жовтень, саме через безпросвітні шанси Трампа. У жовтні «ватники» голосували за «Єдину Росію», бо кисельови-соловйови якраз і розповідали: от прийде Трамп і все наладиться. А чи проголосували б у грудні? Власне, для умовного Кремля мало що зміниться – все одно треба буде вирішувати два завдання: якось миритися з США, бо їсти дуже хочеться і… вирішувати проблему Путіна, бо без вирішення другої проблеми неможливо вирішити першу», – зазначив блогер.
І ось тут перемога Хілларі Клінтон є особистою трагедією для мікро-фюрера. Справа в тому, що тут навіть не геополітика. Тут особисті стосунки, причому стосунки глибоко ображеної жінки до хама-чоловіка. Ще 15 років тому, Путін, зображуючи із себе крутого альфа-самця, у притаманній йому хамській манері видавати брутальні непристойні жарти, обізвав Хілларі Клінтон «місс Левінскі». Була така історія подружньої зради чоловіка пані Клінтон, який тоді працював 42-м президентом США. «Не знаю, чи існує більша образа для жінки, ніж та, яку Хілларі отримала від ідіота, що вважає себе пупом землі. І от ця жінка, якщо не станеться полонію, діоксину або кулі від чергового Лі Харві Освальда, гарантовано стає лідером найпотужнішої крани світу, бюджет лише одного Нью-Йорка якої більший за увесь бюджет Російської Федерації», – міркує Павло Правий.
За його словами, в Росії вже фактично визнали не дише перемогу Гілларі Клінтон, але й прийдешній триндець самій Росії в тому вигляді, в якому вона зараз є. Якщо ще у травні прес-секретар президента Російської Федерації Пєсков оптимістично заявляв про поліпшення стосунків з США після виборів 8 листопада, то тепер він за старою звичкою похнюплено бреше, що неможливо припустити, якими стосунки стануть після виборів президента США. Бреше і сам собі не вірить, бо тут не треба мати ту повноту інформації, яку має Пєсков, аби все розуміти. Тут просто треба мати мізки замість вати.
«Ото російські «господарі життя» мучаться від безсоння. Було б знаття, що Клінтон стане лідером США у 2016-му придушили б лабутенового самця ще тоді, у 2011-му і принесли його голову на тарелі просто у спальню пані Гілларі. Тоді це зробити було набагато легше… Але щось робити з плішивим скаженим скунсом, який бачить себе левом – доведеться, бо, очевидно, що політика адміністрації Гілларі Клінтон стосовно Росії буде набагато, набагато більш жорсткою, а ніж політика Обами. Власне, в березні 2014 року пані Клінтон пішла у відставку з посади Держсеркретаря США саме через незгоду з обережним ставленням Білого Дому до дій Путіна в Україні. В березні2014 року під час благодійної вечері у Каліфорнії Клінтон порівняла Росію з нацисткою Німеччиною», – резюмував Павло Правий.